Болючі болі взаді голови
  • Автор: dqs /
  • 29-янв-2015 12:00 /
  • Раздел: Диеты

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О. О. А. б. А. А. А. А. БОГОМОЛЬЦЯ „ЗАТВЕРДЖЕНО” на методичній нараді кафедри загальної хірургії №1 Завідувач кафедри Професор __________О.І.руководство по технике врачебньїх манипуляций 2-е издание перевод с английского // москва. медицинская литература. Дронов „_____”______________2011р. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ Київ 2011 1.Важливо відзначити і особливо підкреслити непереносність окремих лікарських препаратів, наявність інших видів алергії.Від цього залежить алгоритм та місце загальна палата, відділення інтенсивної терапії, операційна подальшого лікування.

Актуальність теми. Положення лопаток. Ніякі лабораторні та інструментальні методи обстеження, які б досконалі вони не були, не в змозі замінити основних діагностичних засобів, часто достатніх для виявлення захворювання та встановлення діагнозу. Дотримуватись принципів медичної деонтології. Базові знання, вміння, навички, міждисциплінарна інтеграція. У нормі тривалість форсованого видиху становить не більше 4 с. Необхідні для вивчення теми 4.3авдвння для самостійної підготовки до заняття. Що таке основні та другорядні скарги хірургічного хворого?

Що таке деталізація скарг? Загальна хірургія / за ред. Стручков в.и., стручков ю.в. Що таке анамнез захворювання? Стан сухожильних рефлексів С. Верхівково-задній, передній 7. Що таке рентгенографія? Про що це може свідчити? 10.3а якими показниками визначають тяжкість стану хворого? Практичні роботи завдання, які виконуються на занятті 1Збирання скарг хірургічного хворого 2Деталізація скарг 3Збирання анамнезу захворювання 43аповнення направлення на допоміжні методи обстеження 5проведення пальпації, аускультації та перкусії зони ураження хірургічного хворого 6 заповнення основних розділів історії хвороби стаціонарного хірургічного хворого 5. Зміст теми. 1-2 ммоль/л 2. Кожному студентові необхідно засвоїти і відпрацювати на практиці тверде правило — будь-якого хворого обстежувати в найсуворішій послідовності, не пропускаючи жодного, здавалося б незначного, моменту, оскільки, власне, цей момент може бути у конкретного хворого найважливішим у діагностиці і виборі черговості та методу лікування. Знайомство лікаря з хірургічним хворим може відбуватися за різних умов. Добре освітленим. Обов’язковим обладнанням діагностичного кабінету мають бути кушетка, стілець, письмовий стіл, ваги, зростомір, столик для інструментів, негатоскоп.

Кушетку необхідно поставити таким чином, щоб хворий під час обстеження лежав обличчям до лікаря «під праву руку».За допомогою цих методів можна встановити характер запалення, тип тканини, виявити злоякісні новоутворення тощо. Для проведення обстеження необхідні стетофонендоскоп, тонометр, сантиметрова стрічка, шпателі, кутомір, спеціальний олівець для позначок на шкірі. Здебільшого такі кабінети виділяють у приймально-діагностичному відділенні. Розмову з хворим необхідно вести спокійно, врівноважено, з урахуванням його інтелекту, рівня культури та освіти, без грубих жартів, окриків. Лікар не повинен показувати свого невдоволення, сердитись, коли, здавалося б, на просте запитання хворий не може відповісти, неприпустимо при цьому займатися сторонніми розмовами зі співробітниками, залишати хворого поза увагою.

  • Комментарии 18 /
  • Просмотров: 2497